«Київміськбуд» отримав фінансове підживлення. Що це означає для 30 тисяч інвесторів
У січні 2026 року навколо головного забудовника столиці розгорнувся справжній управлінський трилер. Міська влада не лише «влила» в грудні 2025 року мільярди у статутний капітал ПрАТ «ХК» Київміськбуд», а й влаштувала потім кадровий калейдоскоп, змінивши двох ключових керівників упродовж одного тижня. За цими сухими офіційними повідомленнями ховається доля тисяч киян та майбутнє всього ринку нерухомості.
Кінець епохи «бетонної незламності»
Десятиліттями «Київміськбуд» (КМБ) вважався непорушним фундаментом столиці. Ця структура переживала економічні дефолти, зміни політичних режимів та декількох мерів, незмінно залишаючи свій архітектурний слід на мапі міста. Проте останні роки продемонстрували, що навіть найнадійніший моноліт може дати глибоку тріщину. Заморожені крани на майданчиках, відчайдушні протести під стінами КМДА та глуха стіна мовчання з боку менеджменту стали новою реальністю для інвесторів.
Офіційною версією зупинення робіт трирічної давнини звісно стали «ковідні обмеження та початок великої війни». Ці фактори вдарили по всіх, проте виникло замкнене коло: інвестування припинилося через відсутність активності на об’єктах, а компанія заявила, що не може будувати без припливу фінансів. Хоча приватні гравці ринку в той самий час знаходили внутрішні резерви чи залучали інвестиції, КМБ довго маніпулював своїм статусом «майже комунальної компанії». У маркетингових буклетах це подавалося як гарантія надійності, але в реальній кризі стало тягарем, що обмежив гнучкість.
Хронологія фінансового вливання та кадрові ігри
Наприкінці 2025 року головний акціонер – територіальна громада Києва в особі міської ради – нарешті знайшов 2,56 млрд грн на реанімацію забудовника. Проте цей бюрократичний акт супроводжувався дивними кадровими маневрами. Рішення про призначення та звільнення керівників ухвалювалися в кабінеті Віталія Кличка за ймовірної участі Артура Палатного, голови виконкому партії «УДАР».
Хто керував штурвалом?
Ігор Кушнір не просто очолював компанію 11 років, він став ключовим архітектором київського девелопменту. Його звільнення у 2023 році після розслідування Bihus.info щодо виведення комунальних земель у Конча-Заспі на користь оточення стало початком кінця старої системи.
Після Кушніра компанію очолив виходець зі Stolitsa Group Василь Олійник. За цим призначенням стояла Владислава Молчанова – бенефіціарна власниця Stolitsa Group. Її мотивація була прагматичною – не допустити краху найбільшого гравця, що обвалило б довіру до всього ринку первинної нерухомості. Проте «взяти систему під контроль» не вдалося: виявилося, що всі внутрішні процеси та підряди досі міцно тримаються на зв’язках Кушніра. Молчанова усвідомила, що КМБ – це хаотичне переплетіння зобов’язань, яке не піддається розв’язанню без радикальних змін.
Владислав Андронов, який поєднує крісло заступника мера з посадою голови наглядової ради забудовника, активно протидіяв спробам Молчанової посилити свій контроль. Отримавши пряму вказівку від Кличка «просанувати» стан справ у холдингу, Андронов намагався захистити компанію від будь-якого втручання ззовні.
Сама ж Молчанова відхрестилася від подібних закидів.
Зрештою, до 2024 року цей вузол розв’язався: Олійник склав повноваження, а Молчанова остаточно дистанціювалася від проєкту. На капітанський місток компанії піднялася Світлана Самсонова – давня соратниця Андронова ще з часів їхньої спільної роботи у Міністерстві аграрної політики. Вона пів року готувала ґрунт для докапіталізації, працюючи в тандемі з Владиславом Андроновим. Саме вона винесла на плечах усю паперову підготовку до емісії акцій. Бізнесмен і фахівець з фондового ринку та управління активами Дмитро Нікіфоров був залучений та призначений на семиденне правління компанією лише для фіналізації випуску акцій.
Найцікавіший аспект порятунку – це форма капіталізації. КМБ передали не готівку, а облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Навколо цього питання розгорнулася справжня кулуарна боротьба.
Деякі групи впливу, в особі Артура Палатного та Дениса Комарницького, нібито намагалися пролобіювати виділення саме реальних коштів. План був простий: покласти мільярди на депозит у «потрібний» банк і отримувати відсотки, не поспішаючи спрямовувати капітал на будівельні майданчики. Це дозволило б зацікавленим особам роками жити на дивіденди, поки інвестори продовжували б чекати на квартири. Проте позиція Владислава Андронова перемогла – докапіталізація через ОВДП відбулася швидше, що було критично важливо для завершення бюджетного року. Саме ця «самостійність» Андронова та його опір схемам з депозитами стали причиною подальшої відставки.
Нові обличчя: Пантелеєв та Засуцький
Сьогодні наглядову раду «Київміськбуду» очолив Петро Пантелеєв (перший заступник Кличка), а президент компанії – Валерій Засуцький. Останній є абсолютно новою фігурою в публічному просторі Хрещатика. Засуцький – виходець із СБУ, де він курував питання будівництва житла для співробітників.
Навантаження на Пантелеєва зараз колосальне. Окрім проблемного забудовника, на ньому лежить уся енергетична безпека міста.
Сувора математика: на що вистачить 2,56 мільярда?
Після докапіталізації частка міста в ПрАТ «ХК» Київміськбуд» зросла з 80% до рекордних 99,87%. Це фактично означає повну націоналізацію проблем забудовника київською громадою. Але чи достатньо виділених коштів для завершення всіх проєктів?
Стан справ у цифрах:
120 будинків на різних стадіях готовності очікують добудови.
550 тисяч кв. м – загалом потрібно ввести в експлуатацію.
30 000+ інвесторів чекають на свої квартири.
«Спадок Укрбуду»: до третини вкладників – це люди, чиї будинки почав будувати «Укрбуд» – бенефіціар Максим Микитась. КМБ взяв ці об’єкти на баланс у липні 2020 році за дорученням президента Володимира Зеленського, але поки без реального фінансового підкріплення. Місто все ще сподівається отримати від Кабміну 2,28 млрд грн на об’єкти «Укрбуду», хоча шанси на це під час великої війни мінімальні.
Фактично, з отриманих 2,56 млрд грн. безпосередньо в цеглу та бетон піде лише близько 2 млрд грн. Решта пів мільярда – це «дірки», які потрібно закрити негайно: борги перед постачальниками, банківські кредити та пайові внески перед бюджетом Києва.
Куди йшли мільярди?
Однією з головних причин «нокдауну» компанії журналісти-розслідувачі Bihus info називають систему підрядів. До 2023 року левову частку робіт виконували компанії, що мали коріння на батьківщині Кушніра в Кременчуці або були пов’язані з його колегами по Міноборони.
Лише у 2020–2021 «Будівельно-промислова компанія Ягуар», «Укрбуд інвест», «Ягуар» та «Горбуд» отримали від КМБ більш ніж 3 млрд грн. Не всі підрядники були «своїми», і багато чесних будівельників також постраждали від затримок виплат. Проте саме «обрані» компанії роками вимивали обігові кошти забудовника, залишаючи його без фінансової подушки на випадок справжньої кризи.
Питання без відповідей: втрачений аудит та відповідальність
Найбільш болючим питанням залишається аудит. Влада гучно анонсувала перевірку від міжнародних гігантів Baker Tilly та Ernst & Young. Однак з’ясувалося, що КМДА замовляла лише поверхневий аудит фінансової звітності, а не глибоку перевірку ефективності та корупційних ризиків.
Мало того, повний текст аудиту від Baker Tilly «безповоротно втрачений». Депутатам і членам наглядової ради доступна лише скорочена версія, яка не містить жодних критичних висновків. Це створює враження, що справжні причини фінансового колапсу намагаються надійно сховати в архівах.
Чи зміниться щось тепер? Оновлений Статут компанії відповідає кращим світовим практикам корпоративного управління та розширює контроль акціонера – громади Києва. Проте довга історія кулуарного правління та відсутність реальних кримінальних справ щодо розкрадань у минулому наштовхує на песимістичні роздуми.
Для 30 тисяч родин, які вклали свої заощадження в «бетонну надію», це останній шанс. Якщо 2,56 мільярда грн платників податків не змусять крани крутитися, «Київміськбуд» остаточно перетвориться з легенди на найбільший пам’ятник безгосподарності в історії столиці.
Юридичний десерт: що робити інвесторам?
Юристи наголошують: попри докапіталізацію, інвесторам не варто розслаблятися. Наявність коштів у компанії не гарантує автоматичного відновлення робіт за вашою адресою. Як діяти?
Перевірка графіків. Необхідно вимагати від оновленого КМБ оприлюднення чітких строків проведення робіт по кожному ЖК.
Колективні звернення. Статус «комунальної власності» на 99% дає інвесторам додаткові важелі тиску на Київраду як на власника.
Аудит за адресою. Важливо розуміти, чи не були кошти, виділені на конкретний об’єкт, виведені через субпідрядників раніше.
Активна позиція інвестора має починатися ще на етапі вибору об’єкта, особливо якщо йдеться про рішення купити квартиру в Києві. Саме тому агентство нерухомості Аксис забезпечує клієнтам юридичний супровід угод з нерухомістю безкоштовно, зосереджуючись на прозорості та безпеці кожної угоди.
Підсумовуючи, інвесторам варто займати активну позицію й не покладатися винятково на гучні заяви про фінансову підтримку. Реальний захист інтересів починається з контролю конкретних строків, спільних дій та уважного аналізу історії кожного об’єкта. Лише системний тиск і поінформованість дають шанс перетворити формальні рішення на фактичне завершення будівництва.
